Державна установа

УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ СОЛЯНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
Великі розробки
ВЕЛИКІ РОЗРОБКИ УКРНДІСІЛЬ

1950-1960-і роки

Сумісно з геологорозвідувальними і геофізичними організаціями встановлено контури Артемівського родовища кам’яної солі, підготовлено матеріали для затвердження балансових запасів солей, визначено положення зон вилуговування промислових пластів, що дозволило коректно і обґрунтовано проводити подальшу, більш безпечну розробку родовища.

Вивчено і досліджено озерні родовища солей Росії, Казахстану, країн Середньої Азії, розроблено обґрунтування будівництва нових підприємств з видобування озерної солі.

1970-і – початок 1980-х роки

Результати досліджень гірничого відділу інституту дозволили за 20 років (70 – 80-і роки минулого століття) повністю змінити технологію підземного видобування солей: стара технологія, яка застосовувалась понад 90 років, була замінена спочатку – на технологію з використанням свердловинної вибухової відбійки солі із застосуванням комплексу самохідних машин, згодом – на прогресивну технологію машинної (комбайнової) виїмки без використання буровибухових робіт взагалі. Остання захищена багатьма авторськими свідоцтвами на винаходи та не мала на той час аналогів у світовій практиці видобування кам’яної солі.

Почалася нова епоха в підземному видобуванні кам’яної солі.

За станом на теперішній час ця технологія є основною в передових країнах світу. У джерел розробки нової технології була група дослідників – гірників-технологів, яскравими лідерами якої були Сидоров С.І. та Черевко П.І.

1980-і роки

Відділом геології та геомеханіки розроблено базову методологію «управління» гірничим тиском при створенні системи порожнин у середовищі соляних масивів для забезпечення довготривалої стійкості системи гірничих виробок і забезпечення екологічної безпеки при відпрацюванні солей

Методологія дозволила розробити методику розрахунку параметрів системи відпрацювання для різних родовищ викопних солей: Артемівського, Солотвинського, Сіль-Ілецького.

Дослідження виконувались із застосуванням системного підходу: поєднання величезної низки емпіричних досліджень властивостей солей, методів аналогового моделювання процесів та математичного апарату оброблення даних (математичного моделювання).

Кінець 1980-х – 1990-і роки

Під керівництвом Єщенко А.Н. вдосконалено технологію машинного (комбайнового) видобування солей, розроблено і впроваджено нові інноваційні схеми видобування солей машинним способом:

  • раціональну схему руйнування кам’яної солі методом тангенціального різання (розробленням раціональних параметрів робочих органів комбайнів), що дозволило знизити енергоємність руйнування кам’яної солі на 20-25%;
  • нову схему видобування соляних блоків каменерізною машиною;
  • потокову технологію машинної виїмки солей, яка забезпечує максимальну продуктивність  комбайнового комплексу (технологічна схема з транспортною щілиною);
  • технологічну схему ярусного відпрацювання потужних пластів.

1990-і роки

Сумісно з конструкторами УкрПКТІсіль створено нове покоління комбайнів для видобування озерних солей, які тривалий час ефективно працювали і працюють (з подальшими удосконаленнями) на підприємствах Росії (оз. Баскунчак), Казахстану (Павлодарсіль), Туркменії (Куулі-сіль), ін.

Для басейнових солепромислів України (Крим, Херсонська обл.) створено та впроваджено комплекс обладнання для видобутку і транспортування солі.

На новий рівень виведено роботи з переробки солі на соляних підприємствах: процеси просівання, подрібнення, помелу солі, а також завантажувально-розвантажувальні та складські роботи, на озерних та басейнових солепромислах впроваджено ефективні засоби та апарати збагачення сировини.

2000-і роки

До 2004 р. Інститутом отримано 259 авторських свідоцтв СРСР та 15 патентів України на винаходи.

Розроблено базовий пакет проєктної документації для видобування солі на Тиретському родовищі (Росія).

Розроблено декілька експертних документів на державне замовлення щодо розвитку катастрофічної ситуації на Солотвинському родовищі кам’яної солі, які полягли в основу управлінських рішень щодо необхідності якнайшвидшої ліквідації соляних рудників.

Розроблено проєкт реконструкції солефабрики рудника № 1,3 ДП ˮАРТЕМСІЛЬˮ.

2010-і роки

Внаслідок стагнації економіки і, зокрема, соляної галузі головним партнером-замовником УКРНДІСІЛЬ стає ДП ˮАРТЕМСІЛЬˮ, а головним напрямком робіт – еколого-геолого-гідрогеологічний моніторинг і комплекс перманентних робіт наукового супроводження видобувного процесу.

Одночасно вирішуються технологічні питання щодо втілення нових схем провітрювання рудників підземними вентиляторами з використанням труби Вентурі тощо.